В умовах ринкової економіки джерелом підвищення добробуту громадян має стати ефективна праця та трудова діяльність практика правового регулювання праці висуває необхідність глибокого і всебічного обґрунтування тих нових реалій, з якими стикаються окремі громадяни у сьогоднішньому житті. Це тим більше стосується правового регулювання праці осіб, які вимагають особливого захисту. Вони зазнають значних труднощів при реалізації своїх можливостей у сфері праці, не зважаючи навіть на те, що для деяких категорій таких осіб ( молоді, осіб з зниженою працездатністю, жінок, тощо) передбачені спеціальні правові гарантії конституційного права на працю.
Вирішення цієї проблеми продиктоване принципом рівності всіх громадян, потребує нових підходів до регулювання трудових відносин за участю осіб, які вимагають особливого правового захисту, ефективних засобів забезпечення їхньої зайнятості. Ринок праці, нажаль, ще не забезпечує гарантій здійснення права на працю, в тому числі і для осіб які вимагають особливого правового захисту, а чинне законодавство не дивлячись на широту та різноплановість нормативно-правових актів, що регулюють трудову діяльність окремих категорій осіб, не вирішує проблеми повної реалізації такими громадянами свого права на працю.
Вищевикладене свідчить про актуальність теоретичного осмислення та практичну значущість проблем правого регулювання праці осіб, які вимагають особливого захисту.
Норми трудового законодавства, що регулюють працю осіб, які вимагають особливого захисту є складними, неоднозначними і розпорошеними, що ускладнює їх практичне застосування. Останнє певною мірою пов’язане з тим, що основою трудового законодавства в Україні є чинний Кодекс законів про працю України, прийнятий за інших історичних умов. Природно, що він містить значну кількість положень, не адекватних ринковим реаліям.
Україна має докладати відповідних зусиль для того, щоб стати рівноправним членом Європейського Співтовариства. Одним з найважливіших напрямків у цьому аспекті є приведення національного законодавства, в тому числі і трудового, у відповідність з міжнародними нормами. Це в свою чергу, потребує вдосконалення правового регулювання праці, в тому числі і праці осіб, які вимагають особливого захисту.